День Вишиванки

Сьогодні ми всі тут зібралися, щоб вшанувати величне свято, організоване ” “Асоціацєю  жінок України в Трієсті”-  всесвітній День вишиванки.

День Вишиванки – міжнародне свято, покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.  Зазвичай ми відзначаємо його в третій четвер травня і не відносимо його ні до державного ані релігійного свята. До нього може долучитися будь- хто , вдягнувши вишиванку.

Українська вишивка- один із видів народного декоративного мистецтва українців, де на тканині чи на шкірі мережкою, низинкою, гладдю чи хрестиком викладають орнаментальне чи сюжетне зображення ручним або машинним швом. Вишивають в такий спосіб рушники, сорочки, ліжники, обруси, наволочки та багато іншого.

Ідею акції Всесвітній День вишиванки” запропонувала у 2006 році студенка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету Леся Воронюк, а поштовхом стала вишиванка студента Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари , як і чимало інших студентів. Згодом цю ідею підхопили в інших регіонах України, а також українці за кордоном.

За словами істориків та археології певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів, які проживали на території сучасної України ще до нашої ери.

Пізніше великий вклад в розвиток цього виду мистецтва принесла трипільська культура .Про українські вишиванки цього періоду згадають іноземні мандрівники 15- 16 століть. Збереглися вишиванки і з козацьких часів 17- 18 століття. Найбільшими центрами вишивки на той час були  Чернігівщина, Київщина, Черкащина, а згодом і вся Україна.

Крізь віки і до сьогоднішнього дня український народ проніс любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її  творення з поєднанням сучасних форм одягу та новими візерунками. Кожен регіоні України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’ язані з національним орнаментом на одязі.